АТО. ДОНБАС. ЖИТТЯ, ЯК СПОЛОХ.
6 вересня 2016 року Герою України, легендарному медику нового терміналу Донецького аеропорту на позивний «Псих» Зіничу Ігорю Вікторовичу мало б виповнитися 27 років. Лише 27… Життя Ігоря, як сполох, коротке та Героїчне…
Ніхто навіть уявити не міг що так буде…Що так складеться доля….
Не могли уявити і викладачі та студенти Білоцерківського медичного коледжу, що їх веселому та непосидючому, але надзвичайно допитливому та небайдужому студенту через 6 років після завершення навчального закладу, доведеться виконувати свій професійний обов'язок в бойових умовах, щохвилини ризикуючи життям рятувати поранених бійців.
6 вересня колектив коледжу зібрався разом, щоб вшанувати пам'ять Героя, віддати данину шани та вдячності мужньому воїну, справжньому професіоналу своєї справи, який не дивлячись на смертельну небезпеку, маючи можливість залишити термінал, так як на той час він вже сам був поранений, своїх не залишив…
17 грудня 2014 року Ігор зайшов у Донецький аеропорт, як медик 80 окремої десантно – штурмової бригади і протягом 34 діб надавав своїм бойовим побратимам медичну допомогу. Цілодобово, під шквальним вогнем ворога робив здавалось би не можливе, витягував хлопців буквально з того світу. То були останні тижні оборони ДАПу, коли бойовики шаленіли од злості на "кіборгів", яких вони вдень і вночі крили «Градами», але не могли їх викурити з позицій. Поранених було багато, за свідченням бійців, які були разом з Зіничем в терміналі, не поранених там майже не було, «Псих» без каски та бронежилета встигав кожному приділити увагу, полегшував біль, слідкував за загальним станом, підтримував моральних дух, намагався будь що відправити з терміналу до шпиталів.
20 січня, після другого підриву терміналу, мужній медик був важко травмований і через деякий час його серце зупинилося… Лише через місяць тіло Героя вдалося вивести з території ДАПу, 19 лютого 2015 року Ігор був похований на рідній землі в смт. Рокитно на Київщині.
За мужність, відвагу та героїзм виявлені під час виконання своїх професійний обов'язків Зінич Ігор Вікторович удостоєний високого звання Герой України з врученням Золотої Зірки Героя. Ігор одним із перших був нагороджений найвищою волонтерською відзнакою «Народний Герой України». Він має ордени «За жертовність та любов до України», «Захиснику Вітчизни», «За оборону Донецького аеропорту» На честь Ігоря Зінича відкрито меморіальні дошки, в селищі Рокитно названо вулицю та нещодавно він став Почесним Громадянином Рокитнянського району. Проте дуже жаль, що всі ці нагороди «Посмертно».
Справу полеглого медика продовжує рідний брат Героя Петро Зінич, який цього року також став студентом першого курсу фельдшерського відділення Білоцерківського медичного коледжу. З рук побратима Зінича Ігоря Горобця Василя Вікторовича Петро одержав прапор 80 окремої десантно – штурмової бригади, який тепер буде розвіватися над меморіальною дошкою Героя України.
Ніхто крім нас» - гасло десантників, але і для медиків важливо в будь яку хвилину, при будь яких обставинах надавати допомогу хворим і боротися за життя кожного до останнього, як боровся Герой України Зінич Ігор Вікторович!
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТА СЛАВА! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
